Завантаження...
"Дім, який побудував Джек" (2018) — це провокаційний психологічний трилер, знятий легендарним режисером Ларсом фон Трієром, який піднімає складні теми насильства, мистецтва та ідентичності. Фільм розповідає про Джек, геніального архітектора, чия уява не знає меж, але чиє життя переплетене з темрявою та насильством. Дія відбувається у 1970-х роках, і ми знайомимося з Джеком (виконання Матса Міккельсена), який розповідає про п'ять ключових моментів зі свого життя, що формують його особистість та кар'єру. Вперше ми бачимо його як молодого чоловіка, який має амбіції стати успішним архітектором. Але швидко з’ясовується, що Джек не тільки талановитий будівельник, але й серійний вбивця. Він живе у світі, де насильство стає формою мистецтва, а кожна його жертва стає частиною його "творіння". Фільм наповнений темними і вражаючими сценами, які викликають шок та обурення, але водночас змушують глядача замислитися над питаннями моралі та мистецтва. Джек веде розмову з уявним співрозмовником, який виступає в ролі його совісті, заважаючи йому потрапити у ще більшу прірву насильства. У цих розмовах він аналізує свої вчинки, розкриваючи сприйняття мистецтва і життя через призму жорстокості та моральної двозначності. "Дім, який побудував Джек" — це не просто фільм жахів; це складна медитація на тему творчості, витонченості та внутрішньої боротьби людини. Сюжет проникає в саму сутність людської природи, ставлячи під сумнів, що таке мистецтво і чи може насильство бути виправданим у пошуках краси. Вражаючий візуальний стиль, вдумливі діалоги та потужна гра акторів роблять цю стрічку незабутньою. Ларс фон Трієр знову доводить, що готовий досліджувати темні куточки людської психіки, і його фільм залишає глядача з безліччю запитань про моральність, мистецтво та насильство. "Дім, який побудував Джек" — це сміливе, але неоднозначне кіно, що залишає сильний слід у свідомості та викликає дискусії про природу людини і межі мистецтва.