«Джокер» (2019) — це інтелектуальний психологічний трилер, що став справжнім культурним феноменом, перезавантаживши уявлення про супергероїв і антигероїв. Режисер Тодд Філіпс створив не просто черговий фільм про всесвіт DC, а глибоке, тривожне дослідження людської психіки, соціальної несправедливості і того, як відчай може перетворити людину на монстра. У головній ролі — Хоакін Фенікс, чиє виконання стало одним з найвизначніших акторських досягнень десятиліття.
Сюжет фільму зосереджений на Артурі Флекі (Хоакін Фенікс), комедіанті, який мріє стати популярним, але не має успіху на сцені. Артур — чутливий, ізольований і психічно нестабільний чоловік, який живе у Готемі, місті, охопленому насильством і соціальними проблемами. Його життя, здається, сповнене лише нещасть — його кар'єра не складається, він стикається з бідністю, а його психічний стан погіршується. Він намагається знайти себе, але система і суспільство тільки більше його знищують. Поступово Артур перетворюється на Джокера, один із найбільш культових антагоністів у світі коміксів.
Фільм порушує багато важливих тем, таких як психологічні проблеми, ізоляція та соціальна нерівність. «Джокер» показує, як вразливі люди, яких ігнорує суспільство, можуть потрапити у спіраль насильства і деградації. Артур, що раніше намагався сміятися зі світу через гумор, починає все більше відчувати, що його життя позбавлене будь-якої значущості, і це призводить до того, що він відкидає усі моральні обмеження і приймає свою темну сторону.
Символіка і стиль фільму відзначаються своєю насиченістю і глибиною. Візуально «Джокер» повністю занурює глядача в атмосферу безвиході, що панує в Готемі. Темні кольори, нестандартне освітлення та ритм монтажу підкреслюють емоційну напругу і безвихідь персонажа, що кидає виклик не лише зовнішньому світу, але й самому собі. Особливо вражає сцена, де Джокер остаточно відмовляється від свого минулого і з’являється на екрані у новій ролі, що стає справжнім символом його перетворення.
Хоакін Фенікс виконує роль Джокера з неймовірною інтенсивністю, його гра — це не просто перевтілення, а справжня психологічна трансформація, де кожен жест, міміка і рух втілюють внутрішній розпад персонажа. Його Джокер — це не просто психопат, а людина, яка була зламана системою, і тепер вона не має жодних бар'єрів. Це дуже сильне і складне зображення персонажа, що перекриває будь-які стереотипи.
«Джокер» — це фільм про те, як один із найбільших антагоністів всесвіту коміксів став справжнім символом відчаю, внутрішньої боротьби і соціальної нерівності. Це картина, що не залишає байдужим і змушує замислитися про проблеми сучасного суспільства. Вона пропонує нову перспективу на те, як формуються герої і антигерої, і чому важливо розуміти, коли ми можемо втратити людину.