Завантаження...
У перше Різдво без тата Зої відчуває, ніби світ зупинився. Світла прикраса, запах мандаринів, веселий шум родинного зібрання усе здається порожнім. Та її надособливий дар чуття чужих думок у вигляді пісень не зникає. І саме він веде її поміж нотами різдвяних мелодій, через сум, зворушення й надію. Зої прагне відтворити магію, яку створював тато, і вперто готує святкову ніч для всієї родини. Вона чує приховані біль, радість і несподівану любов в серцях близьких, і разом з тим намагається знайти власне місце в цьому наспіваному світі. Учасники родинного хору мама, брати, друзі стають джерелами нових пісень, що відкривають їй істину справжнє диво це не ідеальне Різдво, а близькість, спогади і здатність відпускати минуле. Пісенний дар веде Зої до м’якого примирення із втратою й відкриття нових переконань для родинного майбутнього.